Выбрала именно этот, потому что он наиболее соответствует цели ведения блога: 1.обратить внимание властей на возможности и проблемы наших публичных библиотек и распространить лучший опыт их деятельности; 2. показать уровень развития европейских библиотек, к которому нам надо стремиться.
Ольга РоманюкПублічні бібліотеки та електронні книги
Для реалій українських публічних бібліотек послуга надання користувачам доступу до електронних книг є з області фантастики. Особливо, коли на сайтах ЦБС натрапляєш на такі об'яви.
Нічого собі "незручності". Мабуть, то незручно бібліотекарям перед користувачами за таке ставлення влади центрального району столиці до інформаційних потреб 237 тис. його мешканців.
Але ж доведено, що слово і думка мають властивість матеріалізовуватись. Будемо сподіватися, що й в Україні буде, як у Швеції.
Обмеження фінансування бібліотек на комплектування фондів інформаційних ресурсів сьогодні не є рідкістю і для економічно благополучних країн. Але то є лише обмеження фінансування, але не повне його припинення! І сьогодні бібліотеки в цих умовах намагаються зробити якомога більше для того, щоб залучити нову аудиторію користувачів, розширити свої послуги. Бібліотеки намагаються іти в ногу з новими тенденціями. Сьогодні вони надають доступ до Інтернет і книг на CD-ROM. І якщо українські бібліотеки сьогодні пишаються цими послугами, для бібліотек країн Західної Європи це вже давно пройдений етап. Наразі вони активно працюють над розвитком послуги видачі електронних книг.
У чому очевидна перевага електронних книг? Передусім у тому, що доступ до них можливий у будь-який час доби, вони не потребують фізичної бібліотечної обробки, вони не зникають, не пошкоджуються. Їх не можна перетримати понад термін видачі. Однією книгою одночасно можуть користуватися багато користувачів, отже, не буде черг на неї. Співробітники бібліотеки матимуть більше часу на інші види діяльності. Електронні книги поліпшують бібліотечні послуги, адже це один із способів дистанційного надання послуг студентам, людям, що мають фізичні обмеження і не можуть відвідувати бібліотеку, людям, що багато подорожують і хочуть взяти з собою кілька книжок в одній, жителям сільських місцевостей, яким до найближчої бібліотеки потрібно подолати чималу відстань.
Брати електронні книги у користування досить легко, за допомогою читацького квитка, що ідентифікує користувача. Як це працює? Передусім, користувач повинен знати, які формати підтримує обладнання, що використовується для читання. Після вибору назви книги і формату вводиться номер читацького квитка, а потім завантажується книга. Завантажені електронні книги не можна ні роздрукувати, ні скопіювати.
Деякі з найбільш широко використовуваних у Швеції програм для читання електронних книг Adobe Reader, Mobipocket Reader і Microsoft Reader.
За допомогою програми Adobe Reader можна робити позначки та підкреслення в тексті. Можна збільшити текст, прокручувати та автоматично повертати текст на 90 градусів, використовуючи КПК. Можна сортувати свої електронні книги за назвою, категорією, датою або автором. Програма доступна в двох версіях, "Повна версія" та "Базова версія".
Mobipocket Reader це невелика програма, яка призначена для КПК, але також може бути використана на звичайному комп'ютері. Mobipocket Reader доступна у двох версіях, стандартній і "Pro". Перевагою Microsoft Reader є те, що її програмне забезпечення найкраще підходить для читання тексту при використанні КПК і портативних комп'ютерів (плоский екран).
Незважаючи на очевидні переваги електронних книг, основним недоліком є технологія. Інформаційно-комп’ютерні технології розвиваються швидкими темпами, що створює обмеження у користуванні електронними книгами через несумісність форматів, що залежать від платформи та програм. Є проблеми відсутності у частини користувачів навичок роботи на комп’ютері та читання з екрану.
У Швеції компанією, що виробляє електронні книги та володіє онлайновими книжковими магазинами є Elib. Заснована ще 2000 року і є однією з компаній, що поширюють електронні книги із захистом від копіювання.
Понад сто бібліотек Швеції підключені до сайту Elib через свої сайти.
Elib розробила дві різні версії кредитування електронних книг: базову версію, що підходить для невеликих бібліотек та більш багатофункціональну 2.0, що може бути адаптованою до конкретної бібліотеки.
На прикладі бібліотеки Каунті. Перша проба видачі електронних книг відбулася наприкінці 2002 року. Мета полягала в підвищенні доступності цифрових засобів масової інформації та сприяння праву доступу до інформації вцілому. Підключаючись до Еlib і збільшуючи доступність її ресурсів, бібліотека йшла на збільшення постійних витрат. Підписання бібліотекою контракту з Elib дало можливість користувачам вибирати електронні книги для завантаження на ПК або КПК. Для того, щоб звернути увагу користувачів на нову послугу в бібліотеці було вирішено вийти з прес-релізами на рівні муніципалітету. Ця акція привернула велику увагу ЗМІ. Місцеві радіостанції та телебачення повідомляли про переваги такої послуги та транслювали інтерв'ю з бібліотекарями. Використовувались і інші промоційні рішення: плакати про послугу, маленькі картки (типу візитної картки) з інформацією про електронні книги. Також було проведено заняття для громадськості з метою підвищення обізнаності про електронні книги. Наразі час активного маркетингу у минулому, але поширені бібліотекою знання про електронні книги мешканці містечка передають один одному. У травні 2003 року бібліотека провела дослідження використання електронних книг через сайт бібліотеки. Результат був низьким, всього 11 відповідей. Був зроблений висновок, що технологія працювала добре, але діапазон назв повинен збільшуватися. У цілому, респонденти задоволені обслуговуванням. За допомогою зворотнього зв'язку щодо електронних книг також отримані повідомлення електронною поштою, що стосувалися потреби на ту чи іншу, або збоїв у сфері кредитування, що може бути з причини надмірної кількості одночасно запозичених книг.
Запозичення бібліотекою книг з Elib вимагає збільшення бюджету бібліотеки. Це є проблемою і для шведських бібліотек. Тому збір платежів та кредитування в цьому випадку відіграє велику роль. Користувачі запозичують електронні книги з публічної бібліотеки в основному для читання в задоволення, а не для навчання, і вважають за краще брати паперові книги замість того, щоб платити за електронні. Прийнятною може бути плата за користування електронними книгами від студентів, яким вони потрібні для навчання. Але плата має бути в розумних межах, відповідно вартості аналогічного друкованого видання. Для того щоб користувачі переконалися у перевагах електронних книг, бібліотеки повинні мати доступ до Інтернету і хороші екрани для читання. І щоб різні типи книг можна було легко і безоплатно завантажити. Але є і ряд недоліків, зокрема, обмежена їх кількість в порівнянні з тим, що бібліотека може запропонувати в друкованому вигляді
Запозичення бібліотекою книг з Elib вимагає збільшення бюджету бібліотеки. Це є проблемою і для шведських бібліотек. Тому збір платежів та кредитування в цьому випадку відіграє велику роль. Користувачі запозичують електронні книги з публічної бібліотеки в основному для читання в задоволення, а не для навчання, і вважають за краще брати паперові книги замість того, щоб платити за електронні. Прийнятною може бути плата за користування електронними книгами від студентів, яким вони потрібні для навчання. Але плата має бути в розумних межах, відповідно вартості аналогічного друкованого видання. Для того щоб користувачі переконалися у перевагах електронних книг, бібліотеки повинні мати доступ до Інтернету і хороші екрани для читання. І щоб різні типи книг можна було легко і безоплатно завантажити. Але є і ряд недоліків, зокрема, обмежена їх кількість в порівнянні з тим, що бібліотека може запропонувати в друкованому вигляді
Що сьогодні думають шведські бібліотекарі і користувачі про майбутнє електронних книг в бібліотеках? Про те, що необхідно використовувати співробітництво між бібліотеками, ділячись контрактом з Elib, співпрацювати з видавцями. І коли у 2008 році кількість паперових книг дорівнювала кількості електронних, то з 2020 року паперова книга може стати музейним експонатом. Проте, більшість бібліотекарів вважають, що електронні книги будуть додатком до книг друкованих ще багато років. Звичайні паперові книги тісно пов'язані з читанням, відчуттям насолоди від контакту з ними. У найближчому майбутньому збільшуватиметься кількість людей, що користуватимуться, особливо під час подорожей, кишеньковими комп'ютерами для читання книг, завантажених з бібліотеки. Але ті, хто звикли читати на ніч і засинати, уткнувшись головою в книгу, не зможуть це зробити, читаючи книгу електронну.
Поки що діяльність публічних бібліотек Швеції з видачі електронних книг вважається скромною. Але не виключено, що легке безоплатне завантаження електронних книг великою мірою вплине на попит на них в наступні роки. Якщо про це не думати уже сьогодні, то можуть виникнути проблеми з фінансуванням, адже бібліотека платить власнику авторських прав ссуду на кожне завантаження електронної книги. Для традиційних паперових книг, і навіть аудіо книг на CD, існує обмеження в тому, що бібліотека має певну кількість примірників, і коли вони видані, іншим користувачам доводиться чекати їх повернення. Для электронних книг такі обмеження не існують. Для користувача це чудово, а для бібліотеки і муніципалітету обертається значними фінансовими затратами.
Існують різні способи вирішення цієї проблеми:
- штучні обмеження, коли видача електроної книги відбувається аналогічно фізичній і може бути завантажена один раз на тиждень, або в інший визначений період.
- введення для користувача плати за завантаження книги як компенсації власнику авторських прав.
- методом укладення угоди з правовласником про фіксовану щорічну суму за книгу, що її бібліотека сплачуватиме незалежно від кількості завантажень книги.
- введення для користувача плати за завантаження книги як компенсації власнику авторських прав.
- методом укладення угоди з правовласником про фіксовану щорічну суму за книгу, що її бібліотека сплачуватиме незалежно від кількості завантажень книги.
- свідоме обмеження кількості електронних книг, вибір електронних книг, на які термін дії авторського права минув, або власник авторського права вирішив надавати доступ до книги безоплатно.
Проте, якщо вибирати між штучним обмеженням завантаження кількості електронних книг або введенням плати за запозичення, то шведські бібліотекарі надають перевагу останньому, адже будь-яке обмеження іде врозріз зі шведськими традиціями вільних бібліотек.
За матеріалами:
Ольга, совершенно с Вами согласна, что сегодня разговор библиотек с властью через блоги - одна из важнейших задач библиотечных блогов. Власти не читают нашу профессиональную прессу, не посещают наши конференции, на которых мы говорим о наших проблемах. Но у властей внимание к блогосфере, потому что она открыта и доступна для огромного количества людей. Надо нам, библиотечным блогерам, эту возможность использовать максимально.
ОтветитьУдалитьСпасибо за интересную информацию.
ОтветитьУдалитьОльга, Ваш пост мы прочитали с помощью Гугл-переводчика.
Можно только порадоваться за читателей Швеции и остается гадать, как скоро выдача электронных книг станет явью для читателей муниципальных библиотек России.
К сожалению, с переводом текста на фотографиях или слайдов презентаций возникают неразрешимые проблемы. Было бы хорошо, если бы украинские коллеги обратили внимание на эти затруднения коллег из России, интересующихся опытом работы библиотек Украины.
Восхищаюсь коллегами из Украины: они и свой язык в совершенстве знают, и нас читают и комментируют свободно. А вот мы их только со словарем...:( Медведь-краевед, может возьмем несколько уроков, подтянем свой украинский? :)
ОтветитьУдалитьЯ тоже в Швецию хочу! А то у меня подписка на второе полугодие только с сентября пойдет. Ужас, до чего неудобно перед читателями! :(
Думаю, что в нашей библиотеке электронных книг вообще никогда не будет. Однозначно! Зато неделю назад у меня появился свой личный букридер. Отличное устройство! Кстати, самой первой книгой, которую я с его помощью прочитала, стала книга как раз шведского писателя Стига Ларссона.
Спасибо за отзывы!:)Дорогие коллеги, в самом деле, я это не учла, сейчас исправлюсь: первый скан фрагмента сайта ЦБС сообщает о том, что с 3 июня прекращена работа Интернет-центра в районной детской библиотеке из-за отсутствия финансирования. А на втором фрагменте - объявление о том, что во втором полугодии библиотеки района останутся без периодических изданий по той же причине.
ОтветитьУдалитьЯ понимаю, что вам, уважаемые российские коллеги, сложно читать украиноязычный блог, как и то, что если бы блог был русскоязычным,его читательская аудитория возросла бы и конечно же, количество просмотров. Но вот жертвую аудиторией из-за тех самых патриотических чувств и стремления внести свою лепту в расширение украиноязычного сегмента украинского Интернета. Ведь он составляет всего 12%.
Была установлена иконка перевода, но "криво" работала. Вот поменяла на другую (вверху боковой панельки). Надеюсь, проблемы с переводом не будет :)
Ольга, с большим уважением и пониманием отношусь к вашей позиции. Блог ваш читаю уже давно и с большой пользой для себя. Спасибо!
ОтветитьУдалитьVolNa
ОтветитьУдалитьУкраинский язык очень красивый. Музыкальный!
Песни народные очень люблю, чудо как хороши.
Читала в оригинале стихи Леси Украинки и "Катерину" Тараса Шевченко. Немножко понимаю на уровне разговорной речи, если не очень быстро говорят.
Но профессиональные блоги - это немного другое... От перевода на русский посты по-моему ничего не теряют. И если нашлась бы возможность у коллег вести блог параллельно на родном языке и на русском - это было бы здорово. "Долой информационное неравенство!"
Немножко занимаюсь вопросами этнографии и фольклора народов Севера. Детский журнал в Республике Коми "Бикинь (Искорка)" выходит только на коми языке. Детский журнал "Пунушка" в НАО парарллельно на ненецком и на русском. Я одинаково уважительно отношусь к ненецкому народу и к народу коми. Когда есть возможности прикоснуться к национальным культурам и на русском языке - это по-моему здорово!
ОЛЬГА
ОтветитьУдалитьКоллеги из России читали и будут читать блоги коллег с Украины. Некоторые неудобства - тексты на фотографиях и на слайдах - не критично.
У меня, конечно, только частный случай и, конечно, совершенно нетипичный - проблемы со зрением ограничивают время прибывания в Сети. Поэтому нерусскоязычные блоги, увы не для меня.
Побратим города Архангельска - город Вардё в Норвегии. Недавно в Вардё издали сборник поморских сказок Норвегии и России. Половина тиража передана в Россию, половина передана в школы Норвегии. Книга издана в Норвегии ... на 3 языках - норвежском, русском и помОрской говОре (варианте севернорусского даилекта архангельских поморов). Правда здорово, когда строят мосты?
Помните Марка Бернеса и песню "ВОСПОМИНАНИЕ ОБ ЭСКАДРИЛЬЕ НОРМАНДИЯ-НЕМАН"?
Я волнуюсь, заслышав
Французскую речь,
Вспоминаю далёкие годы.
Я с французом дружил,
Не забыть наших встреч
Там, где Неман несёт свои воды.
Там французские лётчики
В дождь и в туман
По врагу наносили удары,
А советские парни
В рядах партизан
Воевали в долине Луары.
В небесах мы летали одних,
Мы теряли друзей боевых,
Ну, а тем, кому выпало жить,
Надо помнить о них и дружить
Что ты делаешь нынче,
Французский собрат,
Где ты ходишь теперь,
Где летаешь?
Не тебя ль окликал я -
«Бонжур, камарад»
Отвечал ты мне -
«Здравствуй, товарищ!»
Раз всем понравился парад, будем ждать когда в Украине библиотечные блогеры придумают что-нибудь подобное для всех. ФЕСТИВАЛЬ ПЕРВОГО ПОСТА, например. Для новеньких - раздолье!
ОтветитьУдалитья очень признательна Библи:-)теке за идею Парада.
ОтветитьУдалитьСтолько новых блогов и знакомств, интересных собеседников здесь повстречала.
Жаль, что она не хочет "продолжения банкета", не поддается на уговоры:)
Дирижер Парада - Стойкий оловянный солдатик оказался у нас:) С 12-м ударом часов 31 августа карета превратится в тыкву... Дай бог всем библиотечным Золушкам успеть на бал!
Куда то исчез мой вчерашний комментарий :(. Еще раз благодарю Медведя-краеведа за чудесную песню. Конечно, помню и люблю. Мы ведь воспитаны на таких песнях.
ОтветитьУдалитьБибли:-)тека, спасибо за организацию парада единомышленников и за свежие идеи. Ты молодец! И ник у тебя самый подходящий, кто бы нас собрал здесь, если бы не БИБЛИОТЕКА? :)
Все наоборот, Медведушка, карета не превратится в тыкву. До 1 сентября - репетировали, собирали колонны. Теперь, выстроившись в дружные ряды, нарядившись в цветы, шары, под брызги салюта (заметили процесс?), скандируя библиотечные лозунги парад начинает движение! Засвечивается в СМИ (готовятся публикации, каждый, кстати, может рассказать в СМИ о своем участии в параде). Парад должен посетить осенью Неконференцию библиотечных блогеров в Екатеринбурге и другие профессиональные площадки. Так что, все только начинается :)
ОтветитьУдалитьС одной стороны, до 1 сентября ещё есть время неспешным Золушкам надеть хрустальные туфельки.
ОтветитьУдалитьС другой сторны, надеюсь, будущим летом Вы нас позовете на Парад-2:)
Если библиотечные блогеры захотят собраться на Парад-2, то он состоится. А дирижером пусть будет - Медведь-краевед :)
ОтветитьУдалитьСразу НЕТ!
ОтветитьУдалитьКто придумал - тот и вада:)))
А как же библиотечное братство?..
ОтветитьУдалитьДорогая Библи:-)тека!
ОтветитьУдалитьКаждый всё-таки должен делать то, что он делать мастер:)
Библиотечно братство - святое дело.
Подать руку помощи за мной не заржавеет. Как и самой попросить коллег о помощи.
Но в ИКТ я совсем не мастер. По многим причинам.
Вот по части краеведения и мемориальной работы - если что, всегда пожалуйста. Всегда рада помочь.
Добридень, пані Ольго!
ОтветитьУдалитьВ підтримку іновацій в бібліотеках запрошуємо Вас знову долучитися до спільного заходу веб-спільноти і бібліотеки.
http://tana-sribna.livejournal.com/104191.html
Тобто ми з просторів інтернету повертаємось до бібліотеки; вивчивши електронні копії книг, хочемо погортати їх вживу і поспілкуватися з автором.
На згадку про наш Всеукраїнський зліт вишивальниць Ваше фото з Олександром Босим
http://i.piccy.info/i7/9f4c10e793f56e753b796e4bd1fa7a6e/1-5-1397/25647268/Bosyi_Romaniuk.jpg
З повагою, Тетяна Серебреннікова