БЛОГ "СПОКУШАЮЧИ КНИГОЮ"

 

Специально для коллег из стран СНГ пост на русском языке

Границы вечного предназначения женщины — создать семью, родить и воспитать детей — в современное время хочется расширить до самосовершенствования, самоутверждения, саморазвития и самореализации. Согласитесь: если мама и жена — не только хорошая хозяйка и любящая мама, но и творческая личность, с таким человеком рядом интереснее жить.
Искусство искушения у нас, женщин, как говорят, «в крови». Мы можем искусить взглядом, движением, даже одним своим присутствием — это наше, природное.
Искушение кроется в наших умениях и хобби: сколько рукотворных чудес создается умелыми ручками женщин, вызывая удивление и восхищение.
Когда с детства у тебя есть надежные друзья — книги, и, став взрослой, не растеряла этот багаж помощников, то хочется искусить общением с ними как коллег, так и читателей, в руки которых, по разным обстоятельствам, книга попадает не так часто. А во время общения на страницах блогов со специалистами разных отраслей знаний, появляется стойкое желание получать новый опыт и искушаться новыми идеями. Именно поэтому меня «занесло» в блогосферу.

Личные впечатления от прочитанного, отзывы читателей, забытые и новые имена в литературе, победители различных литературных конкурсов. А еще книги-юбиляры, краеведческие знакомства, все о профессии библиотекаря, работа с профессиональным блокнотом методиста, а так же простые человеческие эмоции, смакование и вкус жизни – все это вы найдете в блоге "Спокушаючи книгою".

Одним из характерных постов, который раскрывает суть профессии библиотекаря, есть  "Престижна ли сегодня профессия библиотекаря?" 

Приглашаю всех коллег и читателей взглянуть на нас немного с другой стороны. Какие мы обычные и в то же время необыкновенные…Библиотекари… Женщины… Искусительницы…

 Престижна ли сегодня профессия библиотекаря?

Библиотекарь сегодня в основном ассоциируется с такой себе женщиной пенсионного возраста, которая перебирает формуляры в пустом читальном зале. Но это вовсе не так. Кое-кому кажется, профессия библиотекаря заключается в том, чтобы просто взять с полки книгу и выдать ее читателю. В большинстве своем люди считают, что в таком месте, как библиотека, кто-либо сможет работать. А потому искренне удивляются тому, что библиотечная профессия требует знаний, подготовки в специализированном учебном заведении. Но в настоящее время везде процветают современные технологии, положенные на новейшие системы. По-видимому это и является одной из причин, почему сегодня "древней" специальностью охотно овладевает молодежь.
Специальность книговеда преимущественно хотят получить деть из интеллигентных семей, которым не надо объяснять, что такое книга, информация и умственная деятельность. В первую очередь библиотекарь должен любить людей и любить книгу. Поскольку библиотекарь работает с человеком, у него должны быть развиты коммуникационные качества, интеллект. В университетах и институтах даже существует целый цикл дисциплин, которые изучают деловую коммуникацию, психологию, спецкурс библиотечной психологии, посвященный общению в библиотеке.
Так, престиж профессии упал. Но специальность "библиотекарь" заменило современное название "информационный специалист". А такие могут работать в любом учреждении, где есть информационный центр. Хочется поставить риторический вопрос: "Нужны ли библиотекари современной Украине"? И сразу ответить: "Библиотеки существуют уже свыше 5000 лет. Как же можно говорить, что это не нужно! Тем более, если мы создаем высокообразованное общество".
Наша профессия дает возможность общаться с людьми и помогать им. Работник библиотеки - первый человек, который узнает о новостях в мире информации. Люди, которые работают в этом учреждении, выполняют почетную миссию - они несут людям радость общения с книгой.
Лично мне нравится эта профессия потому, что библиотекарь - это человек образованный, умный и коммуникабельный. Да и у профессии библиотекаря, как говорят, женское лицо. Сегодня в библиотечном деле остаются лишь те, кто имеет призвание к этой профессии, любит ее, ценит, несмотря на не большую заработную плату. Однако, оставаясь работать в библиотеках, они сделали выбор, который на деле, а не словах доказывает их преданность духовной культуре.
Мне очень хочется, чтобы и молодежь, которая еще не сделала свой выбор в получении специальности, увидела нашу работу, как говорят, "изнутри". И возможно именно вы - молодые, умные, креативные - через несколько лет радостно встретите нас, своих читателей, в уютных стенах украинских библиотек.
Сегодня же в гости к мастеру - библиотекарю - вас гостеприимно приглашает бердичевская городская библиотека и ТРК «ВІК».

Далее, после украиноязычного поста,  видеосюжет 

Пост на украинсокм языке

Межі вічного призначення жінки на землі – створити сім'ю, народити й виростити дітей – у сучасний час хочеться розширити до самовдосконалення, самоствердження, саморозвитку і самореалізації. Погодьтеся: якщо мама й дружина – не тільки гарна господиня і любляча мати, а й багата, творча особистість, з такою людиною поруч цікавіше жити. 

Мистецтво спокуси у нас, жінок, як-то кажуть, «у крові». Ми можемо спокусити поглядом, рухом, навіть однією своєю присутністю – це наше, природне. 

Спокуса криється у наших вміннях та хобі: скільки рукодільних див твориться вмілими ручками жінок, викликаючи подив і захоплення.

Коли з дитинства маєш вірних друзів – книги, і, ставши дорослою, не розгублюєш цей багаж помічників, то хочеться спокусити до спілкування з ними як знавців-колег, так і читачів, у руки яких, за різних обставин, книга потрапляє не так часто. А під час спілкування на сторінках блогу з фахівцями з різних галузей знань, з’являється стійке бажання отримувати новий досвід і спокушатися новими цікавими ідеями. Саме тому мене «занесло» у блогосферу.

Особисті враження від прочитаного, відгуки читачів, забуті й нові імена в літературі, переможці різноманітних літературних конкурсів. А ще книги-ювіляри, краєзнавчі знайомства, все про професію бібліотекаря, робота із професійним блокнотом методиста, а також прості людські емоції та смакування і смак життя – все це ви знайдете у блозі "Спокушаючи книгою"

Одним із характерних постів, який розкриває суть професії бібліотекаря, є  "Чи престижна сьогодні професія бібліотекаря"  

Запрошую усіх колег та читачів подивитися на нас дещо з іншого боку. Які ми звичайні і в той самий час особливі… Бібліотекарі… Жінки… Спокусниці…

Чи престижна сьогодні професія бібліотекаря? 

Бібліотекар сьогодні в основному асоціюється із такою собі жінкою пенсійного віку, яка перебирає формуляри у порожній читальній залі. Але це зовсім не так. Декому здається, професія бібліотекаря полягає в тому, щоб просто взяти з полиці книжку і видати її читачеві. В більшості своїй люди вважають, що вже в такому місці, як бібліотека, будь-хто зможе працювати. А тому щиро дивуються з того, що бібліотечна професія вимагає знань, підготовки в спеціалізованому учбовому закладі. Але ж нині всюди сучасні технології, покладені на новітні системи. Мабуть це і є однією із причин, чому сьогодні «стародавню» спеціальність охоче опановує молодь.
Спеціальність книгознавця переважно хочуть здобути діти з інтелігентних сімей, яким не треба пояснювати, що таке книжка, інформація і розумова діяльність. Насамперед бібліотекар повинен любити людей і любити книгу. Оскільки бібліотекар працює з людиною, у нього повинні бути розвинені комунікаційні якості, інтелект. В університетах та інститутах навіть існує цілий цикл дисциплін, які вивчають ділову комунікацію, психологію, спецкурс бібліотечної психології, присвячений спілкуванню у бібліотеці.
Так, престиж професії впав. Але спеціальність «бібліотекар» замінила сучасна назва «інформаційний фахівець». А такі можуть працювати у будь-якій установі, де є інформаційний центр. Хочеться поставити риторичне запитання: «Чи потрібні бібліотекарі сучасній Україні?» І одразу відповісти: «Бібліотеки існують вже понад 5000 років. Як же можна говорити, що це непотрібно! Тим паче, якщо ми будуємо високоосвічене суспільство».
Наша професія дає змогу спілкуватися з людьми та допомагати їм. Працівник бібліотеки – перша людина, яка дізнається про новини у світі інформації. Люди, які працюють в цій установі, виконують почесну місію - вони несуть людям радість спілкування з книгою.
Особисто мені подобається ця професія тому, що бібліотекар – це людина освічена, розумна та комунікабельна. Та і в більшості у професії бібліотекар, як то кажуть, жіноче обличчя. Сьогодні у бібліотечній справі залишаються лише ті, хто має покликання до цієї професії, любить її, цінує, не дивлячись на невелику заробітну плату. Проте, залишаючись працювати в бібліотеках, вони зробили вибір, який на ділі, а не словах доводить їх відданість духовній культурі.
Мені дуже хочеться, щоб та молодь, яка ще не зробила свій вибір в отриманні спеціальності, побачила нашу роботу, як то кажуть, «зсередини». І можливо саме ви – молоді, розумні, креативні – через декілька років радісно зустрінете нас, своїх читачів, у затишних стінах українських бібліотек.
Сьогодні же у гості до майстра – бібліотекаря – вас гостинно запрошує бердичівська міська бібліотека і ТРК ВІК.